Сажкові хвороби ускладнюють експорт зерна. Як цьому запобігти?
Зима – відповідальний період для аграрної спільноти. В цей період, зазвичай, відбувається підведення підсумків, аналіз ситуації та планування наступних етапів сільськогосподарського виробництва. Саме тому звертаємо увагу на минулорічні результати обстеження зернових на хвороби колоса. Лабораторна експертиза виявила на 44% обстежених площ зернових колосових зараженість твердою сажкою пшениці Tilletia levis Kuhn.
Слід розуміти, що аналізи в лабораторних умовах проводяться при підвищеній температурі та вологості, таким чином створюються умови для швидкого росту грибкових інфекцій. За таких умов проявляється уся прихована зараженість зерна, навіть якщо візуально воно здається здоровим.
Проте, саме наявність у зерні сажкових хвороб стає реальною проблемою для подальшого експорту такого збіжжя. Багато країн не приймає зерно, заражене спорами сажкових хвороб. На посівах зернових колосових культур зустрічаються кілька видів сажок: тверда, летюча, карликова, стеблова та індійська. Шкідливість сажкових хвороб зумовлюється як відкритим недобором урожаю в результаті утворення спорової маси замість зерна в колосі, так і прихованим недобором урожаю через зрідження посівів внаслідок відмирання уражених рослин.
Джерело інфекції сажкових хвороб:
теліоспори, які знаходяться на поверхні або всередині (в залежності від виду сажки) насіння та в ґрунті, що зберігають життєздатність до трьох років і більше;
падалиця за умови сильного ураження хворобою попередньої культури;
іноді теліоспори можуть переноситися з заражених ділянок паводковими водами.
Для обмеження розвитку сажкових захворювань в посівах зернових культур застосовують хімічні та агротехнічні заходи боротьби. Головний метод боротьби з сажковими хворобами – протруювання насіння. З метою визначення протруйника насіннєвий матеріал повинен пройти лабораторну експертизу на визначення патогенів. Протруювання забезпечує знезараження від патогенів, які зберігаються у насінні на його поверхні, захищає культуру від ураження хворобами як в осінні, так і у ранньовесняні фази її росту, забезпечує менше ураження рослин у пізніші фази. Більшість сучасних протруйників досить ефективно контролюють сажкові хвороби. Проводити протруювання можливо як завчасно (за 2-3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою в залежності від виявленого патогену. Системні протруйники необхідно використовувати за день, або в день сівби. Для протруювання насіння необхідно підбирати препарати з відповідним спектром дії, керуючись «Державним реєстром пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».
До агротехнічних заходів відносяться: вирощування стійких до хвороб сортів; використання якісного насіння для сівби; дотримання технології вирощування культури; якісний основний і післязбиральний обробіток ґрунту, що забезпечить своєчасне знищення падалиці, рослинних решток й бур’янів; дотримання сівозміни та просторової ізоляції, збалансоване внесення органічних і мінеральних добрив; знезараження тари, сівалок та іншого інвентарю.
Систематичне проведення обстежень посівів та вчасно проведені захисні заходи дозволяють стримувати поширення шкідливих організмів та є гарантом отримання якісного здорового зерна.
Для отримання консультації або більш детальної інформації з цього питання звертайтесь до спеціалістів управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області – м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, каб. 303-304, тел. (0522) 32 12 21.
