18 жовтня – Європейський день протидії торгівлі людьми
Щорічно 18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми, мета якого – висвітлення проблеми торгівлі людьми, необхідність об’єднання зусиль для протидії цьому явищу, переслідування злочинців, надання допомоги постраждалим особам.
Торгі́вля людьми́ — протизаконна торгівля в цілях комерційної сексуальної експлуатації або примусової праці – сучасна форма рабства. Ця діяльність є найшвидше зростаючою кримінальною діяльністю у світі і пов’язана з незаконною торгівлею зброєю, як другою за величиною після торгівлі наркотиками.
У 2013 році Генеральна Асамблея ООН організувала зустріч для оцінки результатів втілення Глобального плану дій по боротьбі з торгівлею людьми від 30 липня 2010 року і затвердила резолюцію №A/RES/68/192 від 18 грудня 2013 року. Резолюція представила головні його цілі, описала важливість і механізми боротьби з згубним явищем.
Нині, під час загального вторгнення Російської Федерації на територію суверенної незалежної держави Україна, проблема торгівлі людьми набула особливої гостроти. Наша країна стикається з катастрофічними гуманітарними та соціальними наслідками (сексуальне насильство з боку російських військових, торгівля людьми, примусова депортація мирного населення до Російської Федерації тощо). Жінки та діти, вимушені залишити Україну, також наражаються на ризик торгівлі людьми.
Торгівля людьми може відбуватись у різних формах:
вербування, перевезення, передача, продаж,
усиновлення (удочеріння) у комерційних цілях,
використання в порнобізнесі, примус до заняття проституцією,
використання у військових конфліктах,
залучення до злочинної діяльності,
трансплантація чи насильницьке донорство,
рабство і ситуації, подібні до рабства, примусова праця,
залучення в боргову кабалу,
використання шантажу, погроз, насильства.
Тому сьогодні кожному важливо знати, якщо щодо людини вчинялися наступні дії, – це ознаки торгівлі людьми:
забрали паспорт або інші документи;
позбавляли вільного пересування та спілкування з рідним;
пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей;
погрожували, били, ґвалтували, знущалися з людини або чинили психологічний тиск;
за допомогою фізичного чи психологічного насильства примушували виконувати роботу, якою особа не хотіла займатися;
примушували відпрацьовувати вигадані борги;
працю людини використовували, не виплативши повністю або частково обіцяної заробітної плати;
людина не мала можливості за власним бажанням кинути роботу;
примушували працювати понаднормово, при цьому реальні умови роботи були значно гірші, ніж обіцяли;
попри волю людини примушували жебракувати, здійснювати злочинну діяльність або використовували у збройному конфлікті та ін. схожі дії.
