Уже четвертий рік поспіль ми вшановуємо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни московії проти України.

Трагічні події сьогодення знову підтверджують: ті, хто чинить злочини проти людяності, мають бути засуджені, жертви – гідно вшановані, а пам’ять про минулі трагедії – застерігати від подібного в майбутньому.

Тоталітарний комуністичний режим у ХХ столітті вчинив злочин геноциду проти Українського народу у 1932–1933 роках. Нині, у XXI столітті, його прямий нащадок і вірний послідовник – московський рашистський режим –  робить те саме.

Ідеологи та виконавці злочину геноциду в минулому столітті мали за мету знищення українців як нації. Сьогодні рашисти так само застосовують проти українців методи геноциду – масові вбивства, терор мирного населення на тимчасово окупованих територіях та у зоні бойових дій, сексуальне насильство, воєнні облоги, викрадення та депортації (насильницьке переміщення українців, зокрема дітей), умисні напади на укриття і шляхи евакуації, бомбардування житлових районів та мирних інфраструктурних об’єктів, руйнування населених пунктів.

Окупанти знову намагаються знищити нашу ідентичність, культуру, мову. Для цього, зокрема, піддають українців, передусім дітей та молодь, на окупованих територіях шаленому пропагандистському тиску, намагаючись просунути свої брехливі ідеологічні наративи.

Тож розв’язана Російською Федерацією проти України війна спрямована не тільки на те, щоб знищити нашу державну незалежність, а й щоб винищити українців як самобутній народ, як націю.

Свого часу Сталін і нині Путін обрали геноцид, бо інші методи упокорення Українського народу не мали шансів спрацювати так, як ці тирани малювали у своїй хворій уяві. Сталін організував тотальну конфіскацію продуктів харчування, блокаду, безжалісний терор. Путін вчинив повномасштабне вторгнення зі звірствами, порушенням міжнародних законів та звичаїв ведення війни.

Правлячий режим тоталітарного СРСР замовчував і забороняв висвітлювати факти про Голодомор. Нині кремлівська пропаганда масштабно поширює дезінформацію з метою заохочення своєї аудиторії до подальшого скоєння чи схвалення звірств, а також приховування власних злочинів у світі.

Натомість цивілізований світ сьогодні солідарний з Україною та демонструє нам свою підтримку. Станом на листопад 2025 року Голодомор 1932–1933 років в Україні визнали актом геноциду парламенти 28 держав, а також низка міжнародних організацій.

Десятки цивілізованих націй нині практично допомагають нам вистояти у боротьбі з московським агресором, не допустити реалізації його злочинних ідей.

Знання про Голодомор 1932–1933 років в Україні допомагає сьогодні у всьому світі краще зрозуміти природу сучасної російської злочинної війни та геноцидних практик, які її супроводжують.

Пам’ять про голодомори ХХ століття сьогодні є чинником суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії московському агресору та тоталітарним режимам загалом. Вона повинна також слугувати пересторогою для недопущення організації штучного голоду будь-де на планеті.

Сьогодні ми вшановуємо пам’ять мільйонів українців, життя яких забрала одна з найстрашніших трагедій ХХ століття — Голодомор 1932–1933 років, а також масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років.
Це навмисно створений злочин сталінського тоталітарного режиму, спрямований на знищення українського селянства, української ідентичності та національного духу. Штучно вилучене зерно, блоковані села, заборона виїзду за хлібом — усе це стало зброєю проти людей.

Нехай душі мільйонів невинно загублених українців знайдуть вічний спокій, а ми — силу і мудрість зберегти правду та гідність нашої нації. Вічна пам’ять жертвам Голодомору.

Ми схиляємо голови перед усіма, хто назавжди став на захист честі та свободи нашої Держави в часи Революції Гідності.

Серед них — наш земляк, Віктор Іванович Чміленко, патріот, який загинув від кулі снайпера 20 лютого 2014 року на Майдані. Його ім’я навічно вписане у історію України — як символ мужності, людяності й незламного духу.

Герої Небесної Сотні нагадують нам, що кожен із нас несе відповідальність за долю своєї країни.

Їхня жертовність — це заповіт: бути гідними, бути сильними, берегти свободу.

Вічна пам’ять Героям Небесної Сотні …

Традиційно начальником Кропивницької районної військової адміністрації Віталієм Пастушенком були передані в один з госпіталів ветеранів український коровай від Долинського відділення ПТУ №36 та смачні презенти від Професійно-технічне училище #36 смт Новгородка

Учні та педагоги закладу з теплотою й любов’ю готують цей коровай як символ підтримки, сили та вдячності тим, хто щодня рятує життя.

Приємно передати це тепло та доброту.

Хай цей символ миру додасть сили тим, хто щодня її віддає іншим.

Віримо в наших людей, віримо в Перемогу!

У стінах Кропивницької районної військової адміністрації відбулося урочисте вручення ордена «ЗА МУЖНІСТЬ» ІІІ ступеня (посмертно) жителю Великосеверинівської громади, військовослужбовцю, який віддав своє життя за свободу та незалежність України – БЕЛЬНІЦЬКОМУ Владиславу Федоровичу.

Який проходив службу у 56 окрема мотопіхотна Маріупольська бригада

Високу відзнаку отримала дружина Героя, справжнього захисника та патріота який стояв до останнього, захищаючи рідну землю.

Під час церемонії були сказані слова глибокої вдячності та шани. Подвиг Героя назавжди залишиться у пам’яті громади, а його ім’я буде прикладом мужності для майбутніх поколінь.

Ми схиляємо голови перед родиною, яка пережила непоправну втрату, та висловлюємо найщиріші співчуття.

Пам’ять про кожного нашого Захисника — ВІЧНА

День сержанта Збройних Сил України – свято тих, хто щодня тримає дисципліну, підтримує бойовий дух та є справжньою опорою для свого підрозділу.

З нагоди цього дня начальник Кропивницької районної військової адміністрації вручив подяку сержанту 121 окрема бригада територіальної оборони ЗСУ Стасу Ярославу Іллічу – за віддану службу, відповідальність та сумлінне виконання обов’язків.

Його професіоналізм та незламність є прикладом для побратимів і натхненням для кожного з нас.

Щиро дякуємо за службу, мужність і вклад у захист України.

Слава Україні!

З нагоди Дня працівників сільського господарства в театрі Марка Кропивницького відбувся урочистий захід на честь людей, чиї руки торкаються землі з любов’ю і відповідальністю.

На сцені звучали щирі слова вдячності, а найкращим представникам галузі вручили подяки за їхню наполегливу працю, відданість справі та силу, завдяки якій навіть у найскладніші часи вирощується хліб, зберігається врожай і забезпечується продовольча безпека України.

Дякуємо всім працівникам сільського господарства за вашу мудрість, витримку і щоденну працю!

Начальник Кропивницької військової адміністрації Віталій Пастушенко привітав колектив та учнів професійно-технічного училища №36 в Кам’янці Кіровоградської області, яке вже 70 років готує для громади майстрів своєї справи: трактористів, слюсарів, водіїв, електромонтерів, кухарів та інших спеціалістів на сучасній матеріальній базі й у тісній співпраці з підприємствами регіону. У воєнний час роль таких спеціалістів особливо важлива: вони забезпечують відновлення та обробіток землі, ремонт техніки, перевезення вантажів і відновлення енергопостачання, організацію харчування. Кожна професія – внесок у продовольчу та життєву безпеку. Велика подяка за вагомий внесок у розвиток економіки та зміцнення обороноздатності. Дякуємо за відданість справі та виховання сильних фахівців, які є опорою нашої країни. Хай заклад і надалі готує кваліфіковані кадри на користь громад і України.

До Дня працівників сільського господарства

З давніх-давен Кіровоградщина славилася добрими, талановитими та працьовитими людьми. Наш край був і залишається осередком міцних та усталених сільськогосподарських традицій. Завдяки «золотим рукам», мудрості й досвідченості аграріїв живе українська нива.

Важкою є праця хлібороба. Це недоспані ночі, напружені дні, висушене сонцем обличчя. Та саме завдяки наполегливості, відповідальності та умілому господарюванню селян досягнення Кіровоградщини у галузі сільського господарства залишаються вагомими й сьогодні.

Пропонуємо переглянути матеріали про хліборобів рідної землі — данину пошани людям, які своєю невтомною працею забезпечували щедрі врожаї, взяли на себе найважчу і найважливішу місію – працювати на землі. Адже з маленького хлібного зернятка починається потужність і сила держави.

Також можна побачити архівні світлини, що збереглися у родинах наших земляків. На них — справжня історія поколінь, обличчя людей, котрі з любов’ю обробляли землю, ростили хліб і передавали традиції своїм нащадкам.

Бажаємо вам, сільські трударі, щоб і надалі рясно колосилися багатими врожаями ниви, втілювалися в життя плани та задуми. Хай обходять вас стороною природні стихії, а родини живуть у затишку, щасті, благополуччі та при доброму здоров’ї!

(до Дня Гідності та Свободи)

З метою гідного відзначення у 2025 році річниць початку доленосних для України подій Помаранчевої революції та Революції Гідності, віддання належної шани громадянському подвигу, вшанування патріотизму і мужності людей, які вступили на захист демократичних цінностей підготовлено добірку архівних документів та матеріалів «З вірою і надією».

Революційні події 2004 та 2013-2014 років – національно-патріотичні, протестні акції в Україні, передусім, проти корупції, свавілля правоохоронних органів та сил спецпризначення, а також на підтримку європейського вектора зовнішньої політики України.

Переважна більшість представлених архівних документів та матеріалів взято з Колекції документів, що відображають події пов’язані з виборами Президента України та «Помаранчевої революції», а також газетні статті про революційні події 2013-2014 рр.