Щороку 22 січня Україна відзначає День Соборності. Офіційно це свято
встановлено Указом Президента України “Про День соборності України” від 21
січня 1999 року № 42.
22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві в урочистій атмосфері
відбулося проголошення Акта злуки (об’єднання) Української Народної
Республіки і Західно-Української Народної Республіки в єдину незалежну
державу. У зачитаному на зборах «Універсалі соборності», зокрема,
відзначалося: «Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної
частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина,
Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились
віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина
незалежна Українська Народна Республіка».
Цей день став символом українського державотворення, втілив
соборницькі прагнення українців щодо консолідації в одній державі.
Соборність – це…
…єдність, неподільність усіх територій України, духовна єдність
українців, які проживають на території України, а також єдність усіх громадян
України незалежно від національності та віросповідання, спрямована на
утвердження справжнього суверенітету і незалежності України, побудову
процвітаючої демократичної національної держави (стаття 6 Закону України
“Про основні засади державної політики у сфері утвердження української
національної та громадянської ідентичності”).
Термін «соборність» має кілька значень. Передусім, це й об’єднання в
одне державне ціле всіх земель, населених конкретною нацією на суцільній
території; духовна консолідація всіх жителів держави, це й згуртованість
громадян, незалежно від їхньої національності. Термін «соборність» включає в
себе єдність і згуртованість.
Для України соборність – це єдність у багатоманітності, об’єднання
навколо української державності й ідентичності. Ідея територіальної цілісності
країни поєднується з ідеями духовної згуртованості. Тож соборність невіддільна
від державності, суверенітету й незалежності нації – фундаменту для побудови
демократичної держави.
2
Документ СЕД АСКОД, УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ
№ 28/8.1-07-26 від 07.01.2026
Сертифікат 5E984D526F82F38F040000004AA7D40167B76F06
Підписувач АЛФЬОРОВ ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ
Дійсний з 03.07.2025 16:24:54 по 03.07.2026 23:59:59
.
В умовах Війни за Незалежність України соборність набуває більшого
символізму та гостроти, адже нині, як ніколи, українцям потрібно об’єднатися
заради майбутнього. Таким чином, гаслом інформаційної кампанії щодо
вшанування Дня Соборності України може залишитися минулорічне гасло “В
єдності – сила”. Водночас, Інститут може запропонувати такі варіанти:
«Україна соборна. Разом до Перемоги!», «В єдності сила», «Соборність сьогодні
– єдність фронту і тилу». Даний перелік не є вичерпним, однак Інститут
рекомендує при виборі/формуванні нового гасла спиратися на ключові
повідомлення.
Ключові повідомлення
22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагою події української історії:
проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки
українських земель. Адже 22 січня 1918 року вперше у XX столітті українська
незалежність була проголошена IV Універсалом Української Центральної Ради, а
вже за рік (22 січня 1919 року) на Софійському майдані в Києві відбулася не
менш вагома подія – об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу.
Проголошення Соборності УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року – історичний
акт об’єднання українських земель в одній державі. Подія основоположна для
українського державотворення. Вона повністю руйнує твердження російської
пропаганди, буцімто українські землі вперше об’єднав Сталін у 1939 році. Ідея
соборності України була ключовою для наступного покоління учасників
українського визвольного руху у XX столітті.
Акт Злуки 22 січня 1919 року увінчав соборницькі прагнення українців
обох частин України – Наддніпрянщини та Наддністрянщини – щонайменше з
середини XIX століття.
Соборність передбачає не лише пам’ять про минуле, а й потребує
згуртованої спільної праці та взаємодії в сучасній Україні, коли ми, з різних
регіонів, спілкуємося, разом працюємо, створюємо знакове і важливе.
Соборність є невіддільною від суверенітету й реальної незалежності
народу, вона є фундаментом побудови демократичної держави, запорукою
виживання й існування нації.
Національна єдність є не тільки базовою цінністю громадян країни, а й
обов’язковою передумовою успішного спротиву зовнішній агресії.
Сьогодні Україна продовжує боротьбу за незалежність і соборність. Тому
соборність залишається на порядку денному національних завдань. Цілісність
буде цілковито відновлена після того, як Україна звільнить усі території,
захоплені ворогом. Соборність – мета Перемоги.
Історична довідка
З кінця XVIII століття українські землі були розділені між різними
імперіями. Тож соборність для українців завжди була вершиною прагнень
3
Документ СЕД АСКОД, УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ
№ 28/8.1-07-26 від 07.01.2026
Сертифікат 5E984D526F82F38F040000004AA7D40167B76F06
Підписувач АЛФЬОРОВ ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ
Дійсний з 03.07.2025 16:24:54 по 03.07.2026 23:59:59
.
суспільного життя. Підтвердження цьому можна знайти в різних епохах.
Наприклад, у «Топографічному описі Харківського намісництва» 1788 року
українці, що проживають у трьох державах: Російській імперії (Лівобережжя і
Слобожанщина), Речі Посполитій (Правобережжя) та в монархії Габсбургів
(Галичина, Буковина і Закарпаття), описуються так: «…Коли вони збираються
для поклоніння в Київ зі Сходу від Волги і Дону, із Заходу з Галичини і
Лодомерії і ближче до Києва прилеглих місць, дивляться один на одного не як на
іншомовних, але як на представників єдиного роду… всі ці розпорошені земляки
і донині зберігають синівську повагу до матері своїх давніх країв міста Києва».
Український національний рух виступив із програмою об’єднання вже під
час «Весни народів» – серії революцій 1848–1849 років, які прокотилися
Європою. Головна Руська Рада (перша українська політична організація, що тоді
постала у Львові) у маніфесті 10 травня 1848 року задекларувала: «Ми Русини
Галицькі належимо до великого руського народу, котрий одним говорить язиком
і 15 міліонів виносить, з котрого пілтреття міліона землю Галицьку замешкує».
Серед збережених матеріалів Головної Руської Ради є анонімна стаття, в якій
зазначається: «Від Тиси за Карпатами, по обидва боки від Дністра і Дніпра аж до
берегів Дону розкинулися поселення одного слов’янського народу, чисельність
котрого досягає 15 мільйонів. Тому призначенням такого великого народу не
може бути, щоб у Європі займати побічне становище, щоб підпорядковуватись
іншому».
Від другої половини ХІХ століття українська політична єдність стала
одним із провідних мотивів національного руху по обидва боки Збруча. Після
1865 року у версії пісні на слова наддніпрянця Павла Чубинського та музику
галичанина Михайла Вербицького (саме вона стала основою гімну України)
з’явилися такі слова: «Станем, браття, в бій кривавий від Сяну до Дону, В ріднім
краю панувати не дамо нікому». Створена у 1891 році в Полтаві таємна
студентська організація «Братство тарасівців» проголошувала у програмі:
«Самостійна суверенна Україна: соборна й неподільна, від Сяну по Кубань, від
Карпат до Кавказу». Гасло «Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна
від Карпатів аж по Кавказ» використав і Микола Міхновський у брошурі
«Самостійна Україна» (1900).
У 1895-му галичанин Юліан Бачинський у книзі «Ukraina Irredenta»
проголосив: «Україна для себе! От і її клич. Вільна, велика, незалежна політично
самостійна Україна – одна нероздільна від Сяну по Кавказ – от її стяг!». На
практиці ідея соборності виражалася у співпраці українців–підданих різних
держав. У 1870-х–1890-х роках із Російської імперії до Австро-Угорщини
приїздили працювати Михайло Драгоманов, Пантелеймон Куліш, Михайло
Грушевський. Там вони реалізовували таланти та задавали інтелектуальний
імпульс життю української громади.
Перша світова війна, національні революційні рухи та розпади імперій
наблизили втілення ідеалу соборності. У Києві в 1917 році постала Українська
Центральна Рада, яка проголосила Українську Народну Республіку. А в Галичині
після Листопадового чину 1 листопада 1918 року постала Західноукраїнська
4
Документ СЕД АСКОД, УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ
№ 28/8.1-07-26 від 07.01.2026
Сертифікат 5E984D526F82F38F040000004AA7D40167B76F06
Підписувач АЛФЬОРОВ ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ
Дійсний з 03.07.2025 16:24:54 по 03.07.2026 23:59:59
.
Народна Республіка. Її лідери ініціювали переговори про об’єднання
Наддніпрянської України з Наддністрянською. До Києва вирушила галицька
делегація.
1 грудня 1918 року на залізничній станції у Фастові представники ЗУНР і
УНР підписали «Передвступний договір» (тобто попередній чи прелімінарний).
Угода констатувала непохитний намір ЗУНР «злитися в найкоротшім часі в одну
велику державу з Українською Народною Республікою». Зі свого боку, УНР
проголошувала згоду «прийняти всю територію і населення Західно-Української
Народньої Республіки як складову частину державної цілості в Українську
Народну Республіку». Договір підписали: від УНР – Володимир Винниченко,
Симон Петлюра, Федір Швець, Панас Андрієвський, від ЗУНР – Лонгин
Цегельський і Дмитро Левицький. Передвступний договір ратифікували 3 січня
1919 року на першому засіданні Української Національної Ради – керівного
органу ЗУНР. Для урочистого проголошення та юридичного оформлення цього
рішення до Києва було відряджено представницьку делегацію на чолі з віце-
президентом УНРади Левом Бачинським.
18 січня відбулася спільна нарада Директорії і Ради народних міністрів
УНР за участі делегації з Галичини, Буковини і Закарпаття. Йшлося про
проголошення Акта злуки УНР і ЗУНР та урочистості з цієї нагоди. Рада
міністрів доручила написати сценарій заходів та особисто очолити всі церемонії
міністру народної освіти Іванові Огієнку. Саме він запропонував влаштувати
загальнонародне свято на річницю проголошення самостійності УНР.
22 січня 1919 року на Софійській площі в Києві, у першу річницю
незалежності УНР, у святковій атмосфері відбулося проголошення «Універсала
Директорії Української Народної Республіки» (його ми символічно називаємо
Актом Злуки). Будівлі в центральній частині міста прикрашали національні
прапори, вхід до Софійського майдану оздобили тріумфальною аркою з гербами
УНР і ЗУНР. Під музику на центральні вулиці стікалися десятки тисяч
мешканців столиці і численні гості. Хор під керівництвом Кирила Стеценка в
супроводі оркестра заспівав «Ще не вмерла Україна».
І настав історичний момент – міністр закордонних справ ЗУНР Лонгин
Цегельський оголосив грамоту, ухвалу УНРади, і передав її голові Директорії
Володимиру Винниченку. У відповідь член Директорії Федір Швець зачитав
Універсал: «<…> Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної
частини єдиної України, Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина,
Буковина й Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися
віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є єдина
незалежна Українська Народна Республіка <…>»
Закінчилося свято урочистим молебнем і парадом. З особливим
захопленням вітали колони Січових стрільців і полковника Євгена Коновальця.
Наступного дня, 23 січня 1919 року, в приміщенні київського Оперного
театру (сучасна Національна опера України) Трудовий Конгрес України
обговорив згадані документи і схвалив їх. Ратифікувавши таким чином
Універсал Директорії УНР, Конгрес надав йому законного юридичного
5
Документ СЕД АСКОД, УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ
№ 28/8.1-07-26 від 07.01.2026
Сертифікат 5E984D526F82F38F040000004AA7D40167B76F06
Підписувач АЛФЬОРОВ ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ
Дійсний з 03.07.2025 16:24:54 по 03.07.2026 23:59:59
.
характеру. Президента УНРади Євгена Петрушевича незабаром обрали до складу
Директорії. ЗУНР після об’єднання з УНР змінила назву на Західна область
Української Народної Республіки (ЗО УНР). Розпочалася активна співпраця між
обома державними утвореннями в економічній, військовій та культурній сферах.
Ідея соборності охопила українців. На Закарпатті відголоском
історичного руху до злуки стали Всенародні збори у Хусті 21 січня 1919 року.
Вони постановили об’єднати Карпатську Україну з Українською Народною
Республікою. В умовах постійної боротьби за свободу і незалежність
надзвичайно багато важило побратимство українців із різних регіонів. Ще від
початку 1918 року однією з найбоєздатніших військових формацій УНР стали
Січові стрільці, основою яких були галичани та буковинці. Зі свого боку,
східноукраїнські командувачі Михайло Омелянович-Павленко й Олександр
Греків очолювали Галицьку Армію.
Через низку причин об’єднання УНР і ЗУНР в одну державу не було
доведене до завершення. Продовжували існувати два окремі уряди, дві армії.
Республіки фактично перебували у конфедеративних відносинах. Відмінні
геополітичні інтереси та цілі, зрештою, призвели до розвалу соборного фронту
Української революції пізньої осені 1919 року. Тим не менше, Акт Злуки став
символом і легендою для наступних поколінь борців за Україну.
Після проголошення об’єднання УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року ідея
цілісності української нації в українській політичній думці вже ніколи не
ставилася під сумнів. Упродовж багатьох десятиліть Акт залишався символом
віри, ідейним імперативом боротьби за незалежну, соборну державу.
За часів радянського тоталітарного режиму проголошення незалежності
УНР і День Соборності не відзначалися. Зі встановленням радянської влади всі
українські свята були витіснені з суспільного дискурсу. Пам’ять про об’єднання
УНР і ЗУНР зберігали мешканці заходу України й українська політична
еміграція в країнах Західної Європи й Америки. 22 січня там урочисто
відзначали свято незалежності та соборності Української держави.
Перше в Україні по справжньому масштабне відзначення свята
Соборності відбулося 22 січня 1939 року в Хусті. Таким чином закарпатці
нагадали про волю українців, висловлену на з’їзді Всенародних зборів у Хусті 21
січня 1919 року про приєднання Закарпаття до Української Народної Республіки
зі столицею в Києві. Це була не просто маніфестація, а найбільша за 20 років
перебування краю у складі Чехословаччини демонстрація українців. Понад 30
тисяч осіб з’їхались до столиці Карпатської України.
Український націоналістичний рух проголосив мету створення
Української самостійної соборної держави (УССД). Старе гасло «від Сяну по
Кавказ» Юліана Бачинського увійшло до слів Маршу українських націоналістів
(гімну ОУН), написаного в 1929 році Олексою Бабієм. 24 серпня 2018 року
адаптований до сучасних українських умов варіант пісні став Маршем
української армії: «Веде нас в бій Героїв наших слава. Для нас закон – найвищий
то наказ! Соборна українська є держава – одна на вік, від Сяну по Кавказ!»
6
Документ СЕД АСКОД, УКРАЇНСЬКИЙ ІНСТИТУТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПАМ’ЯТІ
№ 28/8.1-07-26 від 07.01.2026
Сертифікат 5E984D526F82F38F040000004AA7D40167B76F06
Підписувач АЛФЬОРОВ ОЛЕКСАНДР АНАТОЛІЙОВИЧ
Дійсний з 03.07.2025 16:24:54 по 03.07.2026 23:59:59
.
21 січня 1990 року українська патріотична громадськість із нагоди 71-ї
річниці проголошення злуки УНР та ЗУНР утворила живий ланцюг єднання від
Івано-Франківська до Києва. Прикладом тієї «української хвилі» була акція
жителів країн Балтії «Балтійський шлях». Скільки учасників вийшло на нашу
акцію вшанування подій Української революції, достеменно невідомо: різні
джерела називають від 500 тисяч до трьох мільйонів людей, які взялися за руки
та створили безперервний ланцюг від Києва через Львів до Івано-Франківська.
Акція стала провісником майбутнього падіння СРСР і постання незалежності
України.
Пам’ять про власну державу у 1917–1921 роках стала одним із наріжних
каменів формування модерної національної ідентичності українців, надихала на
продовження визвольної боротьби. Зрештою вона завершилася відновленням
незалежності у 1991 році. Через сторіччя після проголошення Акта Злуки на
Софійському майдані соборність залишається на порядку денному національних
завдань. Відновлення соборності відбудеться після деокупації Криму, а також
наших територій у Донецькій і Луганській, Запорізькій і Херсонській,
Миколаївській і Харківській областях.

— коли повертаєш рухову активність після поранення;
— коли знову стаєш самостійним після інсульту;
— коли бачиш, як твоя дитина реагує на цей світ і радіє йому попри складні
обставини.
Реабілітація — це коли можеш отримати фахову допомогу та повернути
активне й самостійне життя.
У цьому відео три реальні історії, герої яких пройшли або проходять
безоплатну реабілітацію в межах Програми медичних гарантій. Пам’ятайте,
що ви та ваші близькі також можуть це зробити, адже держава гарантує
безоплатну реабілітацію кожному, хто її потребує.
Послуги з реабілітації в Україні надаються безоплатно в межах пакетів
Програми медичних гарантій: амбулаторно, стаціонарно, для всіх, хто цього
потребує. Реабілітація при складних станах може тривати до 112 днів на рік
— залежно від досягнення реабілітаційних цілей. Для пацієнтів із тяжкими
травмами або ампутаціями передбачено до 8 циклів реабілітації на рік, а
для людей із множинними ампутаціями кінцівок — до 26 циклів. Також
запроваджено послугу реабілітації, що надається фахівцями з реабілітації в
територіальних громадах, що дозволяє отримувати допомогу ближче до
місця проживання.
Щоб отримати направлення, зверніться до свого сімейного або лікуючого
лікаря. Щоб дізнатися більше про те, як пройти реабілітацію, звертайтеся в
контакт-центр НСЗУ за номером 1677.
Розвиток реабілітації в Україні відбувається в межах виконання Стратегії
створення безбар’єрного простору в Україні, ініційованої першою леді
України Оленою Зеленською.
Інформаційна кампанія «Зміцнені» реалізується Національною службою
здоров’я України у партнерстві з Міністерством охорони здоров’я України та
Міністерством у справах ветеранів України за підтримки проєкту Rehab4U.
Цей матеріал став можливим завдяки щирій підтримці американського
народу, наданій через Уряд США. Зміст є відповідальністю Моментум Вілз
фор Хьюменіті i не обов’язково відображає погляди Уряду США.

Начальник Кропивницької районної військової адміністрації Віталій Пастушенко взяв участь у відкритті подкаст-студії Центральноукраїнського національного технічного університету, створеної в межах міжнародного проєкту EUComplianceM4UA (Erasmus+).

Це сучасний комунікаційно-освітній простір для створення якісного аудіо- та відеоконтенту, який стане важливим інструментом поширення знань і практик комплаєнс-менеджменту. У межах проєкту подкаст-студія увійшла до загальноукраїнської мережі з п’яти подібних студій та платформи відкритої бібліотеки практичних знань за участі експертів, представників освіти, бізнесу й органів влади.

Важливо, що після завершення проєкту студія працюватиме як сталий ресурс університету — для навчання, популяризації науки та розвитку публічних комунікацій, зокрема на користь міста та регіону.

Такі ініціативи — це приклад ефективної міжнародної співпраці, впровадження сучасних освітніх форматів і стратегічного розвитку вищої освіти в Україні.

Кожна людина заслуговує на свободу

Одним з видів загальнообов’язкового державного соціального страхування є
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,
які спричинили втрату працездатності.
Страховим випадком вважається:
нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі
встановлене чи виявлене у період, коли потерпілий не перебував у трудових
відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому
професійно зумовлену фізичну чи психічну травму;
нещасний випадок, що стався, або професійне захворювання, яке виникло
внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.
Страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління
виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання
страхового випадку.
У разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат
мають непрацездатні особи, які на день смерті потерпілого мали право на одержання
від нього утримання, а також дитина, яка народилася протягом не більш як
десятимісячного строку після смерті потерпілого.
З 01 січня 2026 року визначено мінімальні та максимальні розміри щомісячних
страхових виплат для осіб, яким уперше встановлено стійку втрату професійної
працездатності, залежно від ступеня втрати працездатності та середньомісячної
заробітної плати.
Для потерпілих, яким починаючи з 01 січня 2026 року експертною командою з
оцінювання повсякденного функціонування особи вперше буде встановлено стійку
втрату професійної працездатності страхові виплати здійснюються щомісяця:
потерпілому ‒ з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з
дати встановлення професійного захворювання (сума щомісячної страхової виплати
встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та
середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров’я,
причому максимальний розмір щомісячної страхової виплати не може перевищувати
чотири мінімальні заробітні плати та мінімальний розмір призначеної щомісячної
страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної
працездатності не може бути меншим за мінімальну заробітну плату), а саме
максимальний розмір щомісячної страхової виплати в перерахунку на 100 відсотків
втрати професійної працездатності з 01 січня 2026 року становить 34 588 грн (8 647
грн х 4) грн та мінімальний розмір щомісячної страхової виплати в перерахунку на
100 % відсотків втрати професійної працездатності складає 8 647 грн;
особам, які мають право на страхові виплати у зв’язку із смертю годувальника ‒
з дня смерті потерпілого, але не раніше дня виникнення права на страхові виплати

(суми страхових виплат особам, які мають на це право, визначаються із
середньомісячної заробітної плати потерпілого за вирахуванням частки, що
припадала на потерпілого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні,
але не мали права на страхові виплати). Максимальний розмір щомісячної страхової
виплати особам, які втратили годувальника, не може перевищувати сім розмірів
мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на
страхову виплату складає 60 529 грн (7 х 8 647 грн) при цьому мінімальний розмір
страхової виплати законом не встановлено.
Одноразова допомога виплачується:
потерпілому ‒ в місячний строк з дня визначення медико-соціальною
експертною комісією стійкої втрати професійної працездатності (сума одноразової
страхової виплати, визначається відповідно до ступеня втрати професійної
працездатності, виходячи з розрахунку семи мінімальних заробітних плат,
встановлених законом на день настання права потерпілого на страхову виплату), а
саме одноразова страхова виплата в разі стійкої втрати професійної працездатності
відповідно до ступеня втрати професійної працездатності з 01 січня 2026 року склала
60 529 грн (7х 8 647 грн);
в разі смерті потерпілого ‒ у місячний строк з дня його смерті особам, які мають
на це право (сума одноразової допомоги його сім’ї дорівнює сорока розмірам
мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день настання права на
страхову виплату та сума одноразової страхової виплати кожній особі, яка мала
право на одержання утримання від потерпілого, а також його дитині, яка народилась
протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що
дорівнює восьми розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом на
день настання права на страхову виплату), а саме одноразова допомога сім’ї з 01
січня 2026 склала 345 880 грн (40 х 8 647 грн) та одноразова виплата кожній особі,
яка була на його утриманні склала 69 176 грн (8 х 8 647 грн).

Після інтенсивних ремонтних робіт, що тривали пів року, Устинівський ліцей знову відчинив свої двері для учнів та педагогів. У закладі повністю замінено покрівлю — важливий етап оновлення, що забезпечить безпечні та комфортні умови для навчання на багато років вперед.

На реалізацію проєкту з місцевого бюджету було спрямовано 7 мільйонів гривень. Проведені роботи дозволили не лише усунути багаторічні проблеми з протіканням даху, а й зберегти будівлю закладу освіти від подальших руйнувань.

Участь у відкритті ліцею взяв начальник Кропивницької районної військової адміністрації Віталій Пастушенко. Переможцям районного етапу олімпіад, було вручено дипломи.

Оновлений ліцей — це приклад відповідального підходу місцевої влади до створення гідних умов для навчання дітей та праці педагогів.

Начальник фінансово-економічного управління  Головного управління Сніжана Соловей звертається до осіб, які планують придбати нерухомість у 2026 році, з нагадуванням про необхідність сплати “пенсійного збору” до Пенсійного фонду України та відповідає на 3 актуальні запитання, які можуть виникнути у платників.

1. В якому розмірі  сплачується  обов’язковий платіж до Пенсійного фонду України?

  Збір при придбаванні нерухомого майна сплачується у розмірі 1 % від вартості нерухомого майна, зазначеної у договорі купівлі-продажу такого майна.

  Нерухомим майном визначається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об’єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Зверніть увагу! Збір завжди становить 1 % незалежно від суми угоди.

2. Чи змінились рахунки для сплати у 2026 році?

Ні,  рахунки не змінились, але їх варто нагадати:

3. Хто звільняється від сплати у 2026 році?

  Державні підприємства, установи та організації, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів.

  Громадяни, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

 Зверніть увагу, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в”, “г” пункту 15-2 Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, а саме:

особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід’ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.

  Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року). Якщо громадянин змінював місце проживання на території України, то дана довідка видається АТ “Ощадбанк” або органом приватизації (управління комунального майна) з усіх місць проживання;

 особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Відбулася робоча зустріч начальника Кропивницької районної військової адміністрації Vitaliy Pastushenko з представником Першого штурмового полку.

Під час зустрічі сторони обговорили ключові напрями співпраці, спрямовані на посилення рекрутингової роботи, розвиток національного спротиву та підтримку ветеранського спорту в громадах району.

Окрему увагу приділили питанням рекрутингу до лав Збройних Сил України. Наголошено на важливості ефективної взаємодії між військовими підрозділами, органами влади та громадами задля інформування населення, мотивації громадян до служби та формування якісного кадрового резерву.

Також у центрі обговорення було посилення національного спротиву — підготовка населення до дій в умовах воєнних загроз, розвиток навичок базової військової підготовки, самооборони та підвищення рівня безпекової обізнаності мешканців району.

Окремим напрямом співпраці визначено розвиток ветеранського спорту як важливого інструменту фізичної та психологічної реабілітації захисників, які повернулися з фронту.

Ще один крок до Перемоги — автомобіль передано військовій частині А5000.

Транспортний засіб буде використовуватися для виконання службових та інших військових завдань.

Дякуємо нашим воїнам за мужність і відданість

Разом сильні

Разом — Україна

Дякуємо родині Соляників за активну участь у всіх ініціативах адміністрації!